Головним завданням Української делегації був старт кампанії з міжнародного просування наступного, 43 Конгресу Апімондії, що проходитиме восени 2013 року в Києві та стане найбільшою міжнародною подією в Україні після ЄВРО 2012. З першого дня Конгресу на українському стенді Апімондії 2013 безперервно проходили переговори та зустрічі. Приємно вразила кількість бажаючих заздалегідь зарезервувати стенд на ApiEXPO-2013.

Результати попереднього резервування свідчать, що у Києві слід чекати великі делегації з Польщі, Китаю, Росії, Данії, Туреччини, Кореї та багатьох інших країн.

4 жовтня 2011 року відбулася прес-конференція на тему: Український мед та гопак в Буенос-Айресі. Учасники конференції, члени Організаційного Комітету "ХХХХІІІ Міжнардного Бджільницького Конгресу Апімондіїї 2013", розповіли про участь української делегації у 42-ому Конгресі Апіммондії в аргетинському Буенос-Айресі та підготовку до майбутнього Конгресу Апімондії, що відбудеться в Києві, осени 2013 року

«Піди до бджоли і пізнай яка вона працьовита, яку поважну роботу вона виконує, її труди вживають для здоров’я і царі і простолюдини; улюблена вона всіма і славна,; хоч силою вона слабка, але мудрістю вона вшанована…»

Котляр Віктор Григорович – настоятель  Свято - Миколаївської православної церкви, голова міської організації  «Братство бджолярів України»  уже декілька років практикує поєднання молитви та вуликового повітря у своєму храмі по вул. Комуністичній, м Бориспіль.

Натуральний бджолиний мед - унікальний дар природи, що володіє чудовими смаковими та поживними якостями. Цей висококалорійний продукт - цінне джерело вуглеводів, містить майже всі макро-і мікроелементи, ферменти, вітаміни, гормони, ефірні масла. Перераховані речовини знаходяться в ньому в збалансованому співвідношенні, що робить їх властивості високоефективними і корисними для здоров'я людини.

Мед вважався у стародавніх греків і єгиптян як їжа богів. У гробницях єгипетських фараонів знаходили горщики з медом, який зберіг свої корисні властивості до наших днів.

Використання отрутохімікатів у великих масштабах для обробки сільськогосподарських культур становить небезпеку для бджіл, і при порушенні елементарних правил застосування можуть викликати масове отруєння і загибель їх.

Отруєння зазвичай виникають в результаті наступних причин: відсутність інформації про час, місце і характер застосування хімікатів; проведення обробок вдень під час масового льоту бджіл; обробки залучають бджіл рослин у період цвітіння або наявності серед оброблюваних рослин квітучих бур'янів - хороших медоносів і пильценосов; близькості оброблюваних територій до масивів квітучих ентомофільних рослин, що загрожує небезпекою зносу отрутохімікатів на них.

Апімондія - Міжнародною Федерацією Бджільницьких Асоціацій та інших організацій, працюючих з бджільницьким сектором.
Апімондія сприяє науковому, технічному , екологічному , соціальному та економічному розвитку бджільництва в усіх країнах.
Федерація була заснована резолюцією, прийнятою на XIII Міжнародному Бджільницькому Конгресі 1949 в Амстердамі, і є наступницею Секретаріату Міжнародного Бджільницького Конгресу, заснованого в 1895.

Такий захід, як ХХХХІІІ Міжнародний бджільницький Конгрес Апімондії, не лише сприятиме розвитку вітчизняного бджільництва – він зміцнить імідж та престиж України в світі, допоможе встановленню численних важливих міжнародних зв’язків, стимулюватиме аграрний сектор та економіку в цілому.

Президент Міжнародної Федерації Бджільницьких Асоціацій «Апімондія», найвідоміший бджоляр сьогодення Жиль Ратія протягом 12-16 липня відвідав Україну з офіційним візитом.
У 2009 році, коли Жиль Ратія завітав до України вперше, вона стала 111 у списку відвіданих ним країн.
До 12 липня 2011 року, коли Президент Апімондії прибув до Києва вдруге, прямо з Міжнародної бджільницької конференції у Новій Зеландії, кількість країн, де він побував, сягнула вже 120.

Початком якісного нового етапу розвитку бджільництва можна вважати 1814 рік.
Саме в цьому році наш видатний співвітчизник Петро Іванович Прокопович  винайшов перший в світі розбірний вулик і заклав основи раціонального бджільництва.

П.І.Прокопович  також запропонував дерев’яну решітку, через яку проходили робочі бджоли, але не могла пройти бджолина матка, що дозволяло обмежувати вирощування розплоду. Розбірний вулик і роздільна решітка являються основою рамкового бджільництва. Відпала необхідність закурювати бджіл, стало можливим міняти бджолину  матку, регулювати силу сімей. За свідченнями Прокоповича в його вуликах продуктивність була в два-три рази вище, ніж в нерозбірних. 

Прокопович надавав велике значення підготовці кваліфікованих бджолярів. За його пропозицією була відкрита перша  в Україні школа бджільництва, яка проіснувала 53 роки, її закінчили більше ніж 700 чоловік.  Відкриття школи бджільництва було значною подією в галузі бджільництва, оскільки це сприяло освоєнню бджолярами нових прогресивних на той час технологій та водночас сприяло підвищенню їх освітньо-культурного рівня.

У п’ятницю 1 липня 2011р. цю тему журналісти ТРК «Київ» обговорювали з Харковенко Анатолієм  Дмитровичем.

Анатолій Дмитрович розповів про лікувальні властивості продукції бджільництва: меду, пилку, маточного молочка, прополісу, бджолиної отрути.  Дав рекомендація стосовно лікування бджіл, місця розміщення пасіки та багато іншого.
Окремо зупинився на питані оздоровлення під час спання на вуликах.

ХХХХІІІ Міжнародний Конгрес Апімондії стане найбільшою міжнародною подією в історії українського  АПК та третім за розміром міжнародним заходом в історії України – після Чемпіонату Європи з футболу 2012 року та Євробачення 2005: 12 тисяч гостей з понад 100 країн світу з’їдуться до Києва восени 2013 року.