Буркун білий однорічний сорт Херсонський сувенір, є одним з кращих медоносів, який показав видатні якості при вирощуванні в різних регіонах  СНД.  Медпродуктивність висока 400-600 кг/га. Мед  дуже смачний, з приємним  ванільним  запахом, належить до найбільш цінних, елітних  медів  і ідеально підходить для зимівлі бджіл.

Осінь 2010 року, не звично тепла і затяжна, чомусь не принесла радощів прибічникам Таранівської догми «інтенсивного осіннього нарощування бджіл і по можливості подовженого». Рекомендувалася для цього і своєчасна заміна старих малопродуктивних маток на молодих. Саме вони, максимально довго, до глибокої осені, здатні відкладати яйця. І це лише так можна було виростити, нібито, спеціально довгоживучу генерацію бджіл. Тому у всіх підручниках тих часів автор наполегливо переконував слідувати вказаному правилу для організації успішної зимівлі. Переклад цитата з книги Г.Ф.Таранова «Промислові технології отримання і переробки продуктів бджільництва». (Підручник для технікумів) Москва, «Агропроміздат» 1987 р. стор. 153

«Хоча кількість бджіл після головного медозбору не зростає, але за час закінчення його відбувається якісна зміна в сім'ї: літні бджоли, що мало живуть, замінюються довгоживучими зимовими. Сім'ї з молодими матками, виводу поточного, більше і в більшій кількості восени відкладають яйця і вирощують розплоду, чим сім'ї із старими матками. Отже, своєчасна заміна старих маток діє для посилення сім'ї до зими». І дуже багато бджолярів, в попередню осінь, як ніколи, відчули «ефект» осіннього нарощування бджіл на своїх, в результаті поріділих пасіках. Умови були найідеальніші! Матки сіяли до листопаду і навіть до грудня місяця. Побажання збулося природньо. Нарощували з таким азартом, що ледве встигали корми підставляти. Але коли восени почали злітати сім'ї, а серед зими гинути, стали аналізувати причину проблеми.

Хвороба призводить до втрати бджіл (вимирання) і, отже, до зниження виробництва меду й перги. Не виявлено симптомів проносу, як у випадку Nosema apis, але присутній очевидний симтом вимирання більшою чи меншою мірою.
Спори Nosema володіють великою стійкістю до екстремальних температур і обезводнення.

Всім відомо, що внаслідок дуже жаркого літа складаються гарні умови для розвитку кліща вароа. Через таке інтенсивне нарощення цього паразиту виникає досить загрозлива ситуація для бджолосімей. Якщо користуватися для захисту бджіл старим методом, як вважалось раніше, ефективним, - знаття кліща пізньої осені, коли вже нема розплоду, то може так статися, що не буде вже з кого знімати того кліща. Не скажу, що теж раніше не застосовували такі препарати як «Біпін», щавлева кислота та інші, але ж це було давно, розвиток науки, дякувати Богу, надає зараз набагато ефективніші засоби.

Рекомендується приймати всередину нативне маточне молочко, а також маткових личинок, попередньо випивши 1 / 2 склянки води, в якій розчинена чайна Ложка питної соди. Таким чином досягається збагачення лугом шлункового вмісту, та не допускається  руйнування маточного молочка шлунковим соком.

Не впливаючи безпосередньо на пухлину, маточне молочко може допомогти страждаючим раковими захворюваннями. Воно  зменшує  негативний вплив на організм хіміотерапії та радіотерапії (Баріліак, 1996).

До ввезення в Україну допускаються бджолиний мед і продукти бджільництва, що виходять із затверджених для експортної торгівлі господарств (пасік, лабораторій) і адміністративних територій, вільних від небезпечних заразних хвороб сільськогосподарських і домашніх тварин (список "А" МЕБ), а також:
  - африканської чуми свиней - протягом останніх 3 років на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ та ін.);
  - ящуру - протягом останніх 6 місяців на адміністративній території (штат, провінція, земля, округ та ін.);
  - акарозу (акарапідозу), американського гнильцю, європейського гнильцю, нозематозу - протягом останніх 3 місяців на території господарства.
 Бджолиний мед і продукти бджільництва, отримані від бджолосімей, які не отримували корми з умістом сировини, що вироблена з використанням методів генної інженерії або інших генетично модифікованих джерел.

До ввезення в Україну не допускаються мед і продукти бджільництва:
  - оброблені хімічними речовинами, іонізуючим опроміненням або ультрафіолетовими променями;
  - які мають зміни органолептичних показників або порушення цілісності упаковки;
  - які містять натуральні або синтетичні естрогенні, гормональні речовини, тиреотоксичні препарати, антибіотики, пестициди та інші медикаментозні засоби.

В останнє десятиліття простежується загрозлива тенденція масової загибелі бджіл в світі. Причинами цієї катастрофи є так званий колапс бджолиної сім'ї (синдром ССD), що став результатом розвитку «цивілізації» і тотальним застосуванням ветеринарних препаратів (антибіотиків), пестицидів, гербіцидів та ГМО в сільському господарстві.

Всі бджолярі мріють про наявність достатньої кількості маток рано весною. Восени майже на кожній пасіці бувають зайві матки. В зв’язку з цим виникла проблема з давніх давен зберегти-перезимувати маток, щоб ранньою весною уникнути цього дефіциту і цим самим створити умови для вирішення проблеми, мати від цього добрий розвиток бджолиних сімей та їх продуктивність. Мало хто зимує запасних маток, в зв’язку з цим, як правило, весною при загибелі матки взимку, приєднують безматочну сім’ю до тієї, що з маткою.

Попит на мед, бджолине обніжжя, королівське желе, прополіс та інші продукти бджільництва у світі постійно зростає. Україна залишається традиційним постачальником продуктів бджільництва на світовому ринку. М’який клімат, різноманітна та багата кормова база, наявність великої кількості лікарських рослин серед медоносів, відсутність отруйних рослин – всі ці фактори сприяють тому, що українська бджолопродукція є особливо цінною. На останніх Конгресах Апімондії що проходили в Автралії (2007р.) та Франції (2009р.)  наші монофлорні меди з акації, гречки, соняшника були відзначені особливими нагородами та визнані одними з найкращих у світі. Серед росіян та європейців особливим попитом користуються різноманітні поліфлорні меди з лісового та польового різнотрав’я, а також бджолине обніжжя, як монофлорне так і полі флорне [1, 2, 3].