Дві матки в одному клубі, або рішення проблеми дефіциту маток

Друк

Всі бджолярі мріють про наявність достатньої кількості маток рано весною. Восени майже на кожній пасіці бувають зайві матки. В зв’язку з цим виникла проблема з давніх давен зберегти-перезимувати маток, щоб ранньою весною уникнути цього дефіциту і цим самим створити умови для вирішення проблеми, мати від цього добрий розвиток бджолиних сімей та їх продуктивність. Мало хто зимує запасних маток, в зв’язку з цим, як правило, весною при загибелі матки взимку, приєднують безматочну сім’ю до тієї, що з маткою.

 
Для вирішення цієї проблеми я всіх маток  зимую в ізоляторах. Всі резервні матки я успішно зберігаю в одному зимовому клубі по дві, а то і три, але обов’язково в ізоляторах П.Я. Хмари по одній в кожному. Вони розташовані в центрі клубу. Між цими ізоляторами розташована рамка з медовим стільником. Головна умова при формуванні гнізда з двома матками в ізоляторах – максимальна компактність гнізда. Показником цього є наявність бджіл між вставною дошкою та сусіднім стільником при  +7? С  і дещо нижче.
 
З’єдную сім’ї двома способами. При відносно високій температурі для осені +15? С: вище виконую цю процедуру через газету, яку розташовую на межі бджіл двох сімей. Бджоли прогризають її і мирно з’єднуються. Матки у цих сімей повинні бути в ізоляторах, де сформувалася у кожної свита. 
При об’єднанні сімей  формую загальне гніздо, яке для двох маток, де ізолятори з ними розташовані через один медовий стільник.
 
У варіанті об’єднання сімей при нижчих, за згадані, температурах +5 - +10? С  (листопад) просто підставляю стільники з бджолами однієї сім’ї  до клубу іншої. 
Для всіх варіантів з’єднання  бджолиних сімей одна вимога – показник гарантії. Чим більше в ізоляторі бджіл, тим більш  успішне з’єднання.  Таким чином зберігаю запасних маток в одній сім’ї до весняного обльоту. 
 
Особливо звертаю увагу на двох маточну зимівлю, яка отримана технологічно, тобто в інших умовах це не було передбачено. В даному випадку з’являлась матка після ізоляції матері сімейства. Багато бджолярів це привело до зніяковіння в перший рік застосування ізолятора. Це відбувається в деяких сім’ях в перші дні після ізоляції матки, коли бджоли будують свіщові маточники.  Оцінюючи те, що відбувається, я вирішив цей негатив повернути в позитив. Просто не видаляв свіщові маточники, а простежив за їх подальшою долею. Зважаючи на те, що феромон матки, маточна речовина, менше доходить до бджіл, вони не знищили ні свою матір, ані свою сестру. Тому свіщова матка запліднилась і почала відкладати запліднені, жіночі, диплоїдні яйця. Цей розплід вирізаю разом з наявними в ньому кліщами. 
 
Крім того, в сім’ю з ізольованою маткою дав відкриті маточники із трьохденним віком личинок. Сім’я виховала маток і одна з них запліднилась. В ізоляторах таких сімей матки спокійно зберігались після відкладання молодою маткою яєць та вигодуванню розплоду. Після матку ізолював і склав гніздо, як і в попередніх випадках. 
 
Звертаю увагу на дуже важливий показник при створенні описаних маток – дублерів. Затягування – продовження відкладання яєць молодою маткою. При появі личинок їм приділяють увагу багато бджіл, навіть якась частина із свити матки. Якщо це явище (відкладання не припинити своєчасно), наприклад відкладка 10-20 яєць, то бджоли концентрують увагу на розплоді і можуть залишити матку в ізоляторі без догляду і вона загине. Це можна оцінювати як небажане явище, тому не допустиме. 
 
Багато пасічників зазнали розчарування в зв’язку з цією проблемою в перший рік ізоляції маток. Цю проблему я повернув на досягнення по згаданій технології для практичного застосування. Я постійно маю відкриті маточники на пасіці в зв’язку з безперервним процесом отримання маточного молочка. Саме тому в сім’ю з ізольованою маткою в ізоляторі, підставляв незапечатані маточники, при відсутності, а також наявності розплоду. Бджоли відбудовували маточники і виводили маток в більшості випадків. Таким чином виведення маток відбувається під контролем з можливістю управління виведенням маток. 
 
Якщо виведення маток не планується, то треба запобігти розвиткові свіщових маточників. Тоді треба матку в ізоляторі розташувати в центрі молодого розплоду. Все це гніздо встановити біля льотка. 
 
В цьому випадку бджоли не відчують сирітства і не закладуть свіщових маточників. Для впевненості в тому, що свіщові  маточники не закладені через 10 діб після ізоляції матки, треба перевірить і при наявності небажаних, маточники знищити. 
 
Постійна робота в напрямку можливості виводу маток дає і показала можливість  робити це на протязі активного сезону. Умовою для цього є наявність своєї плідної матки в ізоляторі. Виведена матка в сім’ї і наявність ізольованої, дає можливість зробити відводок. Взагалі, в цьому випадку, пасічник може розпорядитись на свій розсуд. У випадку, коли  в сім’ї  дві матки, є можливість також створити двох маточне утримання. 
 
Як висновок, за три роки практики двох маточної зимівлі всіх способів об’єднання,   виживаємість двох маток складає 70-80%. Одною з причин загибелі маток було охолодження від переміщення клубу. Отже, щоб цього запобігти, треба щоб при сформованому клубі, наприклад при +7? С, між вставною дошкою та суміжним стільником  були бджоли. В цьому випадку гніздо компактне і рухається природно знизу доверху в міру споживання меду. 
 
P.S.  МЕНІ ПРИКРО ВІД ВИПАДКІВ РОЗЧАРУВАННЯ ПО ЗАСТОСУВАННЮ ІЗОЛЯТОРА. ЦЕ НАЙЧАСТІШЕ ВІДНОСИТЬСЯ ДО БІЛЬШОЇ ЧАСТИНИ ПАСІЧНИКІВ, ОСОБЛИВО З МАЛИМ ДОСВІДОМ. ЯКЩО ЩОСЬ НЕ ВИХОДИТЬ, ТО НЕ ПОСПІШАЙТЕ «ЗВИНУВАЧУВАТИ» ТЕХНОЛОГІЮ, А КРАЩЕ РОЗБЕРІТЬСЯ В ЇЇ ДІЇ.
 
ЗВЕРТАЮ УВАГУ ПАСІЧНИКІВ, ЩО НА ВУЛИК ІЗ СІМ’ЄЮ НЕ МОЖНА СПОДІВАТИСЬ, ЯК НА БАНКОМАТ. ЯКЩО НЕМА ЕЛЕМЕНТАРНОГО ТВОРЧОГО НАТХНЕННЯ, ТО ЦЯ ТЕХНОЛОГІЯ ДЛЯ НИХ БУДЕ ТЯГАРЕМ. ПАСІЧНИК-ТВОРЕЦЬ БУДЕ ЗАЦІКАВЛЕНИМ І ЗАДОВОЛЕНИМ.
 
Невдачі в застосуванні методу є наступні:
 
1. Недостатня підготовка, низький рівень кваліфікації пасічників.
2. Переоцінка своїх знань та не завжди коректне посилання на «класиків» бджільництва.
3. Думка про те, що «я все знаю і потреби засвоювати нові і незрозумілі для мене дії» - не вірна. 
4. Нове здається чужим, штучним і незрозумілим при умові відсутності мотивації прагнення до знань і підвищення майстерності.    
 
 
Малихін В.Є. - бджоляр І категорії,  дослідник. 
моб.: +38 0952259963
e-mail: junoapis@gmail.com
 
 
 
 
Цікава стаття? Поділись нею з іншими: