За останні роки в Україні площі посіву ріпаку значно збільшилися. Технологія вирощування передбачає запилення бджолами під час цвітіння цієї культури, що значно підвищує її урожайність. Разом з тим, для отримання високих урожаїв необхідно захистити площі посівів від хвороб та шкідників.
Останнім часом від неправильного і несвоєчасного застосування особливо застарілих хімічних препаратів було допущено масове отруєння бджолиних сімей, частина з яких повністю загинула. Пасічники понесли при цьому великі матеріальні збитки. Незначне відшкодування втрат було лише в поодиноких випадках. В більшості позовів, що подавали пасічники до правозахисників і суду ,справи закінчувались не на їхню користь. Тому господарствам, які вирощують ріпак ,необхідно застосувати більш сучасні, новітні засоби захисту від хвороб і шкідників.
На сьогоднішній день багато господарств, котрі засівають великі площі під озимий ріпак застосовують інтенсивні технології його вирощування. Це включає спеціальні схеми захисту хімічними препаратами від хвороб і шкідників, починаючи від до посівної обробки насіння і закінчуючи збиранням врожаю.
Технологія інтенсивного вирощування ріпаку включає такі засоби захисту рослин: протруйники (обробка насіння), гербіциди, фунгіциди, інсектициди та інші.
Останнім часом від неправильного і несвоєчасного застосування особливо застарілих хімічних препаратів було допущено масове отруєння бджолиних сімей, частина з яких повністю загинула. Пасічники понесли при цьому великі матеріальні збитки. Незначне відшкодування втрат було лише в поодиноких випадках. В більшості позовів, що подавали пасічники до правозахисників і суду ,справи закінчувались не на їхню користь. Тому господарствам, які вирощують ріпак ,необхідно застосувати більш сучасні, новітні засоби захисту від хвороб і шкідників.
На сьогоднішній день багато господарств, котрі засівають великі площі під озимий ріпак застосовують інтенсивні технології його вирощування. Це включає спеціальні схеми захисту хімічними препаратами від хвороб і шкідників, починаючи від до посівної обробки насіння і закінчуючи збиранням врожаю.
Технологія інтенсивного вирощування ріпаку включає такі засоби захисту рослин: протруйники (обробка насіння), гербіциди, фунгіциди, інсектициди та інші.
• Протруйники – речовини, що застосовуються для до посівної обробки насіння, бджолосім’ям ніякої шкоди не завдають.
• Гербіциди – речовини, які використовують для боротьби з бур’янами. Обробку посівних площ проводять до цвітіння. Для бджіл може бути небезпека тільки тоді, коли вони потрапляють в зону обробки або коли є бур’яни на площі посіву, що перебувають в стадії цвітіння і є пилконосами або медоносами.
• Фунгіциди – речовини, котрі застосовують при обробці насіння а також в період росту до цвітіння рослини. Використовують від грибкових і вірусних захворювань. Небезпека може бути така ж як і при обробці гербіцидами. Головне, щоб бджоли не потрапили в зону обробки посівів.
• Інсектициди – речовини, що використовуються проти комахо видних шкідників. Це найбільш небезпечні засоби захисту рослин, оскільки більшість з них токсичні не тільки під час обробки, а й тривалий час після неї.
Найбільш поширені комаховидні шкідники під час цвітіння ріпаку – ті, котрі швидко рорзвиваюьться і завдають великої шкоди посівам – ріпаковий квіткоїд, ріпакова блоха (блішка), ріпаковий прихованохоботник, ріпаковий пильщик та деякі інші.
Останнім часом з’явилося ряд інсектицидів малотоксичних для бджіл. Один з найперспективніших і вже перевірених (застосовувавсь минулого року на посівах ріпаку площею понад 500 гектарів) препаратів – «Моспілан» 20% р.п.
Цей новий високоефективний препарат японського виробництва діє після обробки рослин до 20 днів. Знищує ріпакових шкідників, таких як блоха, квіткоїд та інших. Речовина зовсім малотоксична для бджіл, може завдати незначної шкоди тільки в разі потрапляння бджіл в зону обробки рослин. Витрата препарату – 100…200 гр. на один гектар. «Моспілан» дозволено використовувати під час цвітіння садів, в період, коли бджоли не літають (у вечірні години при значних похолоданнях).
Подібний у використанні, однак більш небезпечний для бджіл препарат «Альфагард» 100 К.С.
Можна також застосовувати «Каліпсо» К.С. або «Карате Зеон» 050 СS MKC, проте вони ще більш небезпечні по відношенню до бджіл.
Як згадувалось вище «Моспілан» застосовувавсь в минулому році в одному з господарств Чернігівської області на площі понад 500 Га озимого ріпаку. Площі посіву були оброблені за 5 днів до цвітіння при похолоданні, коли майже був відсутній літ бджіл. При зацвітанні ріпаку бджоли активно відвідували його і отруєння не було помічено. В ріпаковому меду, взятого для лабораторного аналізу, ніяких слідів пестицидів не було виявлено. «Моспілан» завозивсь тов.«Агро захист Кий» ,консультації проводив спеціаліст з цієї ж організації. Цього року застосовується система гнучких знижок а також надаються кредити до жовтня місяця.
МОСПІЛАН, р.п.
Могутній винищувач шкідників.
Препаративна форма: розчинний порошок.
Діюча речовина: ацетаміприд (200 г/кг)
Виробник: «Ніппон Сода Ко., Лтд.», Японія
Системний інсектицид контактно-шлункової дії проти представників родини: лускокрилих – Lepidoptera, напівтвердокрилих – Hemiptera, трипсів – Thysanoptera, твердокрилих – Coleoptera та рівнокрилих – Homoptera.
«Міспілан» належить до нового класу інсектицидів – неонікотиноїдів.
Переваги препарату:
• Завдяки новому механізму дії у шкідників не з’являється стійкість до препарату;
• Низька норма застосування;
• Висока біологічна ефективність за підвищення температур;
• Результат дії препарату помітний уже за годину після обприскування;
• Подовжена знищувальна дія (до 3-х тижнів) на дорослих комах, личинок та яйця;
• Малотоксичний для теплокровних тварин, бджіл та джмелів (клас небезпечності - 3)
• Сумісний з багатьма пестицидами, за винятком сильно лужних.
Механізм дії препарату:
• Щодо рослин препарат характеризується гарною системною та транс ламінарною дією, внаслідок чого він поглинається рослиною та розноситься по всіх її частинах. Тому ефект від застосування препарату проявляється також і на необроблених частинах рослини.
• Шкідники гинуть унаслідок безпосереднього контакту з препаратом, а також поїдання оброблених рослин.
• Інсектицидна дія препарату проявляється шляхом його впливу на нервову систему комах, що призводить до загибелі комах від надмірного нервового збудження і паралічу.
• Залежно від виду комах препарат проявляє токсичну дію на яйця, личинки та дорослу форму.
Світовий досвід застосування:
Препарат широко використовується у світі для боротьби зі шкідниками на таких культурах, як пшениця, ячмінь, ріпак, кукурудза, цукрові буряки, огірки та помідори закритого та відкритого грунту, цибуля, капуста, перець, цитрусові культури, квіти, яблуня, груша, тютюн та ін.
Препарат широко використовується у світі для боротьби зі шкідниками на таких культурах, як пшениця, ячмінь, ріпак, кукурудза, цукрові буряки, огірки та помідори закритого та відкритого грунту, цибуля, капуста, перець, цитрусові культури, квіти, яблуня, груша, тютюн та ін.
Петро Костянтинович Дяченко
Член Ради ВГО «Братство бджолярів України»
Вчений бджоляр. Стаж 40р.
← Ландшафтна архітектури та територіальна економіка | Раціональність використання різних типів вуликів → |
---|